П'яті класи з 2022 року вчитимуть по-новому. Які результати НУШ у пілотних школах
Реформа НУШ переходить на середні класи. 136 шкіл розпочали пілот у 5-х. Розбір їхніх проблем. Якщо їх не розв’язати – те ж чекатиме всіх з 2022 року.
З 2022 року п'ятикласники по всій країні розпочнуть навчатися за новим Держстандартом базової середньої освіти за реформою "Нова українська школа". 1 вересня цьогоріч НУШ стартувала у пілотних п’ятих класах 136 шкіл. Через кілька тижнів МОН додало до переліку пілотних шкіл ще сім закладів. Що там відбувається – розбір LIGA.Life.
Навчання без підручників
Навчальний рік пілотні п’яті класи НУШ розпочали без підручників для дітей і обіцяних навчально-методичних матеріалів. Цьогоріч МОН та Мінфін оприлюднили порядок використання освітньої субвенції пізно, у липні, розповідає освітня діячка, співаторка реформи "Нова українська школа" Іванна Коберник. Хоча, каже, їм нічого не заважало зробити це раніше.
"Попередні уряди критикували, якщо порядок використання освітньої субвенції з'являвся у лютому. Адже після цього обласні, місцеві ради ще мають розподілити бюджет між різними школами, провести тендери (це ще кілька місяців). Тільки якщо всі працюють злагоджено, можна встигнути до 1 вересня", – пояснює Коберник.
Що буде наступного року, експертка не готова прогнозувати.
Деякі навчальні матеріали отримали гриф міністерства лише 30 серпня, тому роботу розпочинали, маючи лише електронні матеріали, додає заступниця директора ліцею № 11, який пілотує другий етап НУШ, міста Новограда-Волинського Оксана Андрійчук.
На відміну від багатьох інших пілотних шкіл, київська школа № 5 не розраховувала отримати обіцяні підручники для п’ятих класів до 1 вересня.
Директорка Світлана Олексюк розповідає, як її колеги і вона сама як викладачка історії використовують на уроках додаткові матеріали. Наприклад, вивчаючи тему фотознімка, Олексюк роздала дітям для роботи старі фотографії, а учні мали довести, що той чи інший знімок не зроблений через фотошоп.
"Ми не напишемо підручник і не треба: ми створюватимемо зміст, не борючись за форму. Хоча підручник – річ, фізично потрібна дитині в 5-6 класі. Бо щоуроку учень має працювати з текстом. Це важливо для наскрізних умінь", – підкреслює вона.
Тому, наприклад, у школі беруть у роботу старі списані підручники. Тільки використовують їх не як джерело знань, а як інструмент для роботи з текстами.
"Це відбувається не: "Ось, діти, старі підручники, працюймо". Це велика робота, яка потребує підготовки власних матеріалів", – розповідає вчителька української мови та літератури, заступниця директора столичної школи № 5 Наталія Вінницька.
Її колега, вчитель географії та біології цієї школи Олександр Сітько перші тижні навчає дітей, переважно, обираючи завдання, де додаткові матеріали непотрібні.
"Наприклад, у нас тема "Наукові факти". Розповідав дітям, що є фейкові факти і наукові. Вони шукали приклади про різні об'єкти, навчаючись так відбирати потрібне" – пояснює вчитель. Підручники для географії та біології очікує отримати цього місяця.
На 7 жовтня Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО) схвалив для використання в пілотних школах понад 80 навчальних матеріалів.
Школи ними забезпечені на вересень-жовтень. Частини навчальних матеріалів на листопад-грудень наразі проходять комплексну експертизу, кажуть в ІМЗО.
"Результати експертизи передамо видавництвам і авторам для аналізу та врахування зауважень і рекомендацій під час подальшої роботи з підготовки оригінал-макетів", – пояснює директор Євген Баженков.
"Зараз автори пишуть свої книги під модельні програми частинами наперед, з випередженням в один календарний місяць. ІМЗО їм так само частинами грифує. Вчителі відразу апробовують матеріали у пілотних школах ", – пояснює керівниця мережі шкіл англійської мови "Грін Кантрі" Наталя Лотоцька-Гевко. Посібник з англійської, розроблений командою авторів мережі, цьогоріч теж потрапив у пілотні школи.
Незабаром мають оголосити конкурс, де обиратимуть підручники для друку на навчальний рік 2022/2023, коли новий Держстандарт запроваджуватимуть у п’ятих класах усіх шкіл.
Охочі команди авторів мають подати свої підручники на конкурс до 30 листопада, розповідає Лотоцька-Гевко. До цього часу авторські колективи мають повністю їх завершити, включно з версткою, дизайном і коректурою. Готові підручники потрапляють в ІМЗО на грифування.
"Всі, хто до 1 грудня їх подає в ІМЗО, беруть участь у конкурсі. Підручники, які пройдуть грифування, стануть доступні для вчителів всієї України для ознайомлення і подальшого голосування", – розповідає Лотоцька-Гевко. Вона припускає, що результати конкурсу будуть у кінці березня – середині квітня.
Наступний етап – друк. Тиражі залежать від кількості голосів, так званих віртуальних кліків, які отримав кожен із підручників. Водночас, Лотоцька-Гевко зауважує: ймовірно, частина авторів не зможуть подати підручники на конкурс.
Бо ніхто з гравців, які зараз пишуть книги і апробовують у пілотних школах, не ознайомлені з положенням про конкурс – його досі немає.
Тобто команди авторів не знають, як саме відбуватиметься конкурс, якими будуть терміни, можливо, виникнуть специфічні вимоги: "Наприклад, у положенні пропишуть, що подаватися на конкурс можуть лише підручники, в авторському колективі яких є кандидати наук. Або зазначать надто високий прохідний поріг у 40-50 000 віртуальних кліків (для порівняння, у чинному положенні поріг – 10 000 кліків)".
"Фактично, в авторів залишився місяць, щоби допрацювати підручник для п’ятого класу. Але ми зараз готуємося, граючи у гру, правила якої нам не оголосили", – додає Лотоцька-Гевко. Каже, через брак часу більшість авторів і видавництв в Україні підручники не створюють з нуля, а переробляють на основі старих. Трішки коригують тексти, змінюють місцями теми, вправи, залишаючи застарілі концепції, наповнюючи підручники ілюстраціями з архівів.
Лотоцька-Гевко переконана: сучасні підручники не потраплять на парти році наступного навчального року. Тому варто вже розпочати роботу над підручниками для шостих класів: "Так у авторів буде півтора роки для дослідження матеріалу і створення чогось справді конкурентоспроможного та актуального".
Водночас, в ІМЗО переконують, що відкриті для обговорення "і готові вчасно роз'яснювати проблеми, що виникають".