Команді МОН представили нового міністра
Верховна рада 21 березня проголосувала за призначення Оксена Лісового — військовослужбовця та директора Малої академії наук, новим міністром освіти та науки України. Що відомо про нового керівника Міносвіти та які перед ним постануть виклики — коротко розповідає Суспільне.
Що відомо про Лісового
Оксену Лісовому — 50 років. Він — син філософа і правозахисника Василя Лісового та педагогині Віри Лісової-Гриценко. Народився в Сибіру, куди радянська влада депортувала родину за відкритий лист Василя Лісового на захист шістдесятників.
У засланні Лісові були 11 років. Потім повернулися в Україну. Оксен навчався на художника-кераміка у Решетилівському художньому училищі народних промислів, закінчив Київський державний інститут культури за спеціальністю "бібліотечно-інформаційні системи".
Працював учителем у Києво-Могилянському колегіумі та тренером із фехтування.
У 2010 році очолив Малу академію наук України (МАН). Має ступінь кандидата філософських наук із філософської антропології, у 2015 році отримав вчене звання доцента.
У вересні 2020 року Оксен Лісовий ініціював створення Музею науки України на території київського ВДНГ. У 2021 році отримав почесне звання Заслужений працівник освіти України.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року добровольцем вступив до ЗСУ, воює у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Разом з тим, продовжив дистанційно виконувати обов’язки директора МАН.
Виклики для Лісового на новій посаді
"Я сподіваюсь, що новий міністр буде лідирувати підготовку комплексної концепції відбудови освіти в Україні. Ще один важливий момент, якого всі чекають від міністра в середній освіті, нарешті провести "генеральне прибирання", щоб полегшити дітям навчання, зробити більш сучасним. У старшій школі — непереносима багатопредметність. Жодна дитина не може успішно вивчати 22 предмети", — говорить співзасновниця громадської організації "Смарт Освіта" Іванна Коберник.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії близько 5,3 мільйона дітей в Україні стикаються з перешкодами в отриманні освіти, приблизно 3,6 мільйона безпосередньо постраждали від закриття шкіл, йдеться у звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
За результатами дослідження аналітичного центру Cedos на замовлення благодійного фонду SavED частина українських батьків і дітей (від 15 до 20%) так і не змогли адаптуватися до шкільного навчання під час повномасштабної війни. У містах, де населення становить понад півмільйона, більшість дітей (87%), навчається дистанційно, у селах переважає змішана або очна форма навчання (62%). Поширеною серед школярів стала самостійна форма навчання. Домашнє завдання від вчителя отримує 43% дітей, опрацьовують матеріали онлайн — 38% учнів. Серед дітей, які навчаються дистанційно, 58% присвячують додатковим урокам вдома три години, 17% школярів — понад п’ять годин.
У 2010 році очолив Малу академію наук України (МАН). Має ступінь кандидата філософських наук із філософської антропології, у 2015 році отримав вчене звання доцента.
У вересні 2020 року Оксен Лісовий ініціював створення Музею науки України на території київського ВДНГ. У 2021 році отримав почесне звання Заслужений працівник освіти України.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року добровольцем вступив до ЗСУ, воює у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Разом з тим, продовжив дистанційно виконувати обов’язки директора МАН.
Виклики для Лісового на новій посаді
"Я сподіваюсь, що новий міністр буде лідирувати підготовку комплексної концепції відбудови освіти в Україні. Ще один важливий момент, якого всі чекають від міністра в середній освіті, нарешті провести "генеральне прибирання", щоб полегшити дітям навчання, зробити більш сучасним. У старшій школі — непереносима багатопредметність. Жодна дитина не може успішно вивчати 22 предмети", — говорить співзасновниця громадської організації "Смарт Освіта" Іванна Коберник.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії близько 5,3 мільйона дітей в Україні стикаються з перешкодами в отриманні освіти, приблизно 3,6 мільйона безпосередньо постраждали від закриття шкіл, йдеться у звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
За результатами дослідження аналітичного центру Cedos на замовлення благодійного фонду SavED частина українських батьків і дітей (від 15 до 20%) так і не змогли адаптуватися до шкільного навчання під час повномасштабної війни. У містах, де населення становить понад півмільйона, більшість дітей (87%), навчається дистанційно, у селах переважає змішана або очна форма навчання (62%). Поширеною серед школярів стала самостійна форма навчання. Домашнє завдання від вчителя отримує 43% дітей, опрацьовують матеріали онлайн — 38% учнів. Серед дітей, які навчаються дистанційно, 58% присвячують додатковим урокам вдома три години, 17% школярів — понад п’ять годин.